Науково-дослідна діяльність

Науково-дослідна діяльність в заповіднику здійснюється на основі закону  "Про природно-заповідний фонд України", закону "Про наукову і науково-технічну діяльність", Положення про наукову діяльність в заповідниках і національних природних парках України, " Порядку   формування і контролю за виконанням наукових досліджень в Національній академії наук України".

 

Наукові дослідження на території заповідника розпочались у 50-х рр. минулого сторіччя. Вагомий внесок у дослідження природних комплексів заповідника внесли вчені Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного Д. М. Доброчаєва, М. Я. Зерова, Г. І. Білик, С. Ф. Морочковський, З. М. Саричєва, В.С. Ткаченко, В. П. Гелюта та ін. З 1961 р. заповідник включений в систему фітоценотичного моніторингу степових екосистем, що дозволило сформулювати концепцію автогенезу степів (В.С. Ткаченко). Зоологічні дослідження на території заповідника у різний час проводили вчені і спеціалісти Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена, Харківського, Донецького університетів, інших наукових і освітніх установ колишнього СРСР, України і Росії (В. І. Абєлєнцев, В. А. Токарський,  Т. А. Сєрєдньова, В. В. Марочкіна, Д. С. Шапіро, З. Ф. Ключко, О. Г. Радченко, І.В. Загороднюк, Є.В. Рутьян, В.В. Мартинов, В. М. Грамма, Н. Ю. Полчанінова, О. В. Прокопенко, А. Д. Штірц, М. М. Ярошенко, М. Є. Сергєєв та ін.). З території заповідника описано 10 нових для науки видів судинних рослин та не менше 5 видів безхребетних тварин. Бібліографія робіт, виконаних з використанням природних об’єктів Луганського природного заповідника, включає близько 700 статей, монографій, тез, рукописів в галузях загальної екології, флористики, фітоценології, популяційної біології, ентомології, фауністики, систематики рослин і тварин. Все це свідчить про важливе значення Луганського природного заповідника як еталонного природного та наукового об’єкта для розвитку вітчизняної біологічної науки.

 

Як наукова і природоохоронна установа заповідник здійснює фундаментальні і прикладні дослідження в галузі біологічних наук, охорони природи та забезпечує охорону території заповідника з усіма належними їй об’єктами. Основними напрямами наукової діяльності заповідника є постійний моніторинг абіотичного середовища, рослинного і тваринного світу, а також розробка заходів для збереження та відновлення біорізноманіття заповідних і прилеглих територій як еталонних природних і наукових об’єктів сходу України.

 

Наукові дослідження в заповіднику розвивались спочатку у тісній співпраці з Донецьким ботанічним садом НАН України (на той час АН УРСР), якому на той час був підпорядкований заповідник. Досліджувався головним чином рослинний світ (флора і рослинність, популяції рослин, фітопатогенна мікофлора). Велика увага приділялась вивченню процесів і явищ, пов’язаних з негативними наслідками впливу місцевих водозаборів в долині Сіверського Дінця, та розвитку резерватогенних сукцесій в степових відділеннях. Значний внесок в пізнання біорізноманіття та природних процесів заповідника внесли директор ДБС член-кореспондент Академії наук УРСР Є.М. Кондратюк, співробітники ДБС Р. І. Бурда, В. М. Остапко, С. М. Зиман, Т. Т. Чуприна.

 

Зараз  Донецький ботанічний сад являється науковим куратором заповідника. Велику увагу розвитку заповідника як наукової установи приділяють директор саду член-кореспондент НАН України О.З. Глухов, доктор біологічних наук В.М. Остапко, кандидати біологічних наук С.А. Приходько, О.М. Шевчук.

 

У 1994 р. заповідник був підпорядкований безпосередньо Президії НАН України. Починаючи з 1998 р., наукові теми формуються і виконуються заповідником самостійно, іноді із залученням фахівців інших установ для дослідження окремих об'єктів і процесів. За цей час виконано 6 наукових тем з найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих наук (фауністичні, флористичні та мікологічні дослідження, екологія збереження біорізноманіття та проблеми раціонального використання біоресурсів). Як постійна наукова тема в заповіднику  ведеться Літопис природи.

 

Як наукова і природоохоронна установа заповідник здійснює фундаментальні і прикладні дослідження в галузі біологічних наук, охорони природи та забезпечує охорону території заповідника з усіма належними їй об’єктами. Основними напрямами наукової діяльності заповідника є постійний моніторинг абіотичного середовища, рослинного і тваринного світу, а також розробка заходів щодо збереження та відновлення біорізноманіття заповідних територій як еталонних природних і наукових об’єктів  в умовах антропогенно трансформованого середовища.

 

Для проведення наукових досліджень в заповіднику функціонує відділ біоекологічного моніторингу, до складу якого входить науковий та науково-технічний персонал у кількості 10 осіб. Із них молодших наукових співробітників - 5 осіб, інженерів-дослідників - 3 особи, кандидат наук тільки один - директор заповідника. 

 

Для проведення досліджень з моніторингу абіотичного і біотичного середовища в заповіднику функціонують 46 наукових полігонів: метеорологічні ділянки, свердловини для стеження за рівнем ґрунтових вод, інші гідрологічні пости, ботанічні постійні пробні ділянки та полігон-трансекти. В заповіднику є  бібліотека (більше 3 тис. одиниць зберігання), гербарій (5 тис. аркушів та пакетів, включаючи ліхенологічні та мікологічні колекції), зоологічні колекції, науковий архів.

 

На сучасному етапі науковим колективом здійснюється узагальнення попередніх та сучасних інвентаризаційних досліджень рослинного і тваринного світу. На основі цих досліджень видано узагальнюючу працю «Біорізноманітність Луганського природного заповідника: Рослинний світ», готується до видання аналогічна праця з інвентаризації видового складу безхребетних тварин. Створений бібліографічний список  наукових і науково-популярних праць щодо Луганського природного заповідника та архів статей. 

 

Одночасово продовжуються роботи щодо поточного моніторингу абіотичних та біотичних факторів, інвентаризації біорізноманіття з охопленням маловивчених груп тварин і рослин (лишайників, грибів, жуків стафілінідів, клещів-фітосеїдів). На основі стаціонарних досліджень поглиблюються уявлення про структуру та динаміку рослинних угруповань та ліхеноценозів у просторі і часі, аналізуються стан та зміни орнітологічних комплексів і рідкісних видів комах під впливом природних і антропогенних чинників глобального і регіонального характеру.

 

За результатами досліджень співробітниками заповідника опубліковано більше 170 наукових праць в галузі охорони природи, ботаніки, мікології та зоології (Г.В. Модін, В.Ф. Самарін, В. О. Борозенець, Т. В. Сова, О. В. Кондратенко, В. П. Форощук, О. П. Скоков, Л. П. Боровик, Є. М. Боровик, В. А. Мороз, С. В. Глотов, М. Ю. Русін, Н. В. Русіна та ін.). Протягом останніх років випущено три збірники праць Луганського природного заповідника: у 2005 р. на базі збірника наукових праць Луганського національного аграрного університету, 2008 і 2011 р. як самостійні  видання.

 

Заповідник підтримує наукові зв’язки з багатьма науковими та освітніми установами України, зокрема, Донецьким ботанічним садом НАН України, Інститутом ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Інститутом зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Харківським національним університетом ім. В. Н. Каразіна, Донецьким національним університетом, Луганським національним університетом, Луганським національним аграрним університетом, Херсонським державним університетом тощо. Є плідна співпраця з установами Російської Федерації, зокрема Інститутом екології рослин та тварин Уральского Відділення РАН (Оренбург) та Ростовським університетом. Співробітники заповідника проводять обмін ентомологічними колекціями з музеєм Філда (Чикаго, США), музеями природи Верони (Італія), Відню (Австрія), ім. О. Гумбольдта (Берлін, Германія), а також проходять стажування у провідних наукових центрах Європи, зокрема Датському музеї природи (Копенгаген, Данія).

 

У 2008-2009 рр. заповідник приймав участь у проекті Європейського союзу «Комплексне використання земель Євразійських степів".

 

Заповідник плідно співпрацює з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області. На замовлення Управління фахівцями заповідника розроблены наукові обгрунтування створення більше 20 об'єктів і територій природно-заповідного фонду місцевого значення. 

 

Враховуючи велике значення природних об'єктів заповідника для вітчизняної науки, постановою Кабінету Міністрів України № 665-р від 27.12.2006 р. об’єкт «Рослинно-тваринний комплекс та еталонні чорноземні грунти Луганського природного заповідника» внесений до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання України.

 

Зараз в заповіднику постійно виконуються науково-дослідні роботи по програмі Літопису природи ("Літопис природи Луганського природного заповідника") та по двох спеціальних наукових темах, присвячених більш поглибленому вивченню окремих компонентів природних комплексів та особливостей їх функціонування. 

 

 

ЛІТОПИС ПРИРОДИ



НАУКОВІ ТЕМИ, ЯКІ ВИКОНУВАЛИСЬ В ЛУГАНСЬКОМУ ПРИРОДНОМУ ЗАПОВІДНИКУ У  1976-2011 РР. 

 

 

ПУБЛІКАЦІЇ СПІВРОБІТНИКІВ ЗАПОВІДНИКА

 

 

НАУКОВИЙ ОБ'ЄКТ «РОСЛИННО-ТВАРИННИЙ КОМПЛЕКС І ЕТАЛОННІ ЧОРНОЗЕМНІ ГРУНТИ ЛУГАНСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА« ВКЛЮЧЕНИЙ ДО ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ОБ'ЄКТІВ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ НАЦІОНАЛЬНЕ НАДБАННЯ УКРАЇНИ(Розпорядження Кабінету Міністрів України № 665-р від 27 грудня 2006 р.)